Готовність до школи

ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ

Поради батькам:

Психологічна  готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

У дошкільному віці виникають поки що  тільки задатки його перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок. Необхідних для шкільного навчання.

Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна роботи до школи?

 

НЕ СЛІД:

  • До приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти його денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості4
  • Оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
  • Проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

 

НЕОБХІДНО:

  • прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
  • навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
  • вчити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей - дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії й досягнення;
  • вселити у дитину віру у свої сили, не здійснювати вплив, що веде до формування заниженої самооцінки.
  • частіше хвалити і підбадьорювати дитину.

 

Тест для батьків

Даний тест дає змогу визначити, чи готові ви віддати свою дитину до школи.

Інструкція: накресліть табличку на 5 стовпців. Дайте відповідь на запитання "Так" або "Ні" та впишіть їх у таблицю.

  1. Мені здається, що моя дитина вчитися гірше за інших дітей.
  2. Я побоююсь, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.
  3. На мій погляд, чотири уроки - це непомірне навантаження на малюка.
  4. Важко бути впевненим, що вчителі менших класів добре розуміють дітей.
  5. Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька - її рідна мати.
  6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитись читати, писати, рахувати.
  7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.
  8. Боюся навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.
  9. Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.
  10. Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садка і весь час проводила з матусею.
  11. Початкова школа, на мою думку, рідко здатна чогось навчити дитину.
  12. Я побоююсь, що однокласники дражнитимуть мою дитину.
  13. Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.
  14. Боюсь, що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.
  15. Моя дитина часто каже: «Мамо, ми підемо до школи разом!»

 

Таблиця

1

2

3

4

5

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

9)

10)

11)

12)

13)

14)

15)

Разом:

Обробка та аналіз результатів

Підрахуйте кількість позитивних відповідей.

  • до 4 балів - це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини);
  • 5-10 балів - краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;
  • 10балів і більше - було б непогано порадитися з дитячим психологом.

 

А тепер звернемо увагу на те, в яких стовпчиках отримано 2 чи 3 позитивні відповіді:

1-ий сповпчик - необхідно більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику;

2-ий стовпчик -  необхідно звернути увагу на те, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми;

3-ій стовпчик - передбачаються труднощі, пов'язані із здоров'ям дитини, але ще є час для загартування;

4-ий стовпчик - побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем: треба пограти з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою;

5-ий стовпчик - дитина дуже прив'язана до матері. Може, краще віддати її в невеличкий клас чи віддати до школи на наступний рік? У будь-якому випадку корисно пограти з дитиною в школу.

 

Поради вихователям:

  1. Не потрібно “тренувати” дитину виконувати наведені вище завдання та подібні їм. Таке “тренування” дасть лише видимість успіху, а під час зіткнення із новими завданнями дитина зазнає невдачі, яка може бути розцінена нею як особистісна поразка.
  2. З метою підвищення рівня розвитку мислення і мовлення важливо навчити дитину брати участь у колективних рольових іграх. Кожна роль у таких іграх потребує певного розвитку психічних пізнавальних процесів (зокрема: активного мовленнєвого спілкування із іншими учасниками гри, різноманітних операцій мислення (аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення тощо).
  3. Обов’язковою умовою формування готовності дитини до школи є не тільки розповідання дорослими казок дитині у період від 3 до 5 років, а й слухання дитячих версій “Колобка”, “Ріпки” тощо. Зазначимо, що від 3 до 5 років природною функцією та потребою дитини є “усвідомлення та відпрацювання у грі глибинних смислів життя”. Певною мірою цьому сприяє використання казок, пісень, змістовних віршів, які пробуджують і формують у дитини високі гуманістичні прагнення (ідеали дружби, любові, взаємодопомоги тощо). Отже, доцільно переглянути з точки зору гуманізму ті художні твори, які ми використовуємо у спілкуванні з дітьми дошкільного віку. Дорослим потрібно завжди обговорювати з дитиною прочитану книжку або переглянутий фільм. Майте також терпіння для того, щоб вислухати схвильовану розповідь вашої дитини про побачене і пережите на вулиці, про сварку з другом тощо. Ставте дитині побільше нескладних запитань і прагніть одержати на них повну, чітку і змістовну відповідь.
  4. У дошкільному і молодшому шкільному віці у дитини інтенсивно формується образне мислення. Важливе значення для його розвитку мають заняття з малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Спробуйте разом із дитиною складати загадки, використовуючи явища і предмети із оточуючої дійсності: ( “Хто шапочку має, та ніколи її не знімає?” (Цвях, гриб, канцелярська кнопка); “В мене в кімнаті висить маленьке “сонце”, захочу – включу, а захочу – виключу!” (Лампочка); “Мала трудівниця по квітах літала, дітям ласощі збирала” (Бджола і мед) тощо.
  5. Розвиток моторики руки у дитини дошкільного віку має тісний зв’язок із розвитком психічних пізнавальних процесів. Тому, при недостатньому рівні розвитку дрібних м’язів та моторики руки дуже корисними є такі вправи: нанизування гудзиків, роздягання та одягання ляльки, складання «мозаїки», ліплення, малювання тощо.